London, United Kingdom
info@telesens.co.uk
+44 20 3432 8178

Сучасний світ до нас «безжалісний і жорстокий». Ми в постійній гонитві: все встигнути й зробити настільки багато, наскільки зможемо. Для різних людей це «багато» теж різне: для когось це гроші, для когось – кар’єра, лише для небагатьох – це спокій і щастя. Зараз ми стоїмо на порозі хронічного ментального перевантаження, стресу й емоційного вигоряння. Чому ж природа не обдарувала нас навичками та здібностями, щоб протистояти цьому?

Мозок – це ледача машина, кожна наша дія викликає у нього бажання знизити споживання енергії. Про це дуже детально розповідає Девід Рок у книзі «Мозок: інструкція із застосування».

Якщо сильно не заглиблюватися в анатомічні подробиці, такі як префронтальная кора, то мозок як орган розрізняє наші активності як більш енерговитратні і менш енерговитратні. До менш енерговитратних відносяться автоматичні дії, наприклад, водіння машини, виконання справ у фоновому режимі та інші дії, для яких нам не потрібні когнітивні здібності й концентрація. До більш енерговитратних відносяться планування, пріоритизація справ, креативна робота й прийняття рішень.

Єдина можливість бути ефективним і продуктивним – враховувати особливості нашого «центру» й використовувати їх по максимуму. Домовитися з ним не можна – він з терористами переговорів не веде, просто вимикає та послаблює наші когнітивні здібності й ми перетворюємося в млявого, неефективного співробітника, який не може не те що згенерувати щось нове, а й навіть осмислити ті ідеї, які висувають інші. І ми з вами починаємо помилково думати, що перегоріли або ще гірше – вигоріли, або у нас стрес і нервове виснаження. Звичайно, в сукупності – це може так і бути, однак першу скрипку все-таки грає Його Величність Мозок!

Що ж з цим робити? Є кілька принципів і рецептів, дотримуючись яких, ви зможете жити в злагоді з цим дивовижним інструментом, не втрачаючи продуктивності. Подивимося на ці принципи в розрізі «проблема – рішення».

Проблема № 1: Надмірна концентрація

Вам спала на думку ідея, коли ви їхали в машині або сиділи на нудній нараді. Ви надихнулися й розумієте, що можете цю ідею забути. Що ви починаєте робити? Ви прокручує її в голові та намагаєтеся запам’ятати. Від цієї активності втрачається до 50% активної енергії – тієї, яка була призначена для креативної та складної роботи. Перебуваючи в такому стані більш, ніж півгодини, ви знижуєте свою продуктивність на 70% в рамках поточного дня!

Рішення: вивантажуйте інформацію з мозку. Я все менше використовую блокноти й ручки та все більше диктофони. Це займає 5 хвилин, щоб пригальмувати машину і надиктувати свою ідею або думки. Потім ви можете рухатися далі, зберігши свою активну енергію.

Проблема № 2: Осягнути неосяжне

Ви аналізуєте проблему й чим більше читаєте або вивчаєте, тим більше розумієте наскільки вона багатогранна і складна. Коли об’єктів (підсистем, модулів, питань і т. ін.) стає більше п’яти, ви втрачаєте цілісність сприйняття цієї системи або проблеми. Раніше стверджувалося (дослідження 1978 р.). що об’єктів може бути до семи, але наразі, в епоху засилля інформаційного сміття ми більше не можемо тримати до семи об’єктів в голові, нам залишається задовольнятися п’ятьма.

Рішення: «їмо слона шматочками». Я складаю mind maps. Зараз досить багато візуальних інструментів для цього. Якщо у мене немає під рукою комп’ютера, я малюю в блокноті скетчі. Після того, як ви все розклали по поличках і/або склали mind map, ви можете пояснити свою ідею в трьох реченнях. А це мозку набагато простіше запам’ятати. Я вважаю, якщо людина починає вітіювату бесіду й не може пояснити суть проєкту або системи, використовуючи 3-5 речень – це значить, вона не розуміє достеменно, як це працює. Робіть складні речі простими. Для себе й для клієнта. До речі, голлівудські продюсери не читають сценаріїв детально, вони просять одну фразу, яка є ключовою. Наприклад, фільм «Чужий» був охарактеризований, як «Щелепи» в космосі.

Проблема № 3: Безперервна часткова увага

Ми намагаємося використовувати багатозадачність, а точніше – її ілюзію. Навіть якщо ми вибираємо «найбезпечніший» тип багатозадачності – автоматичні дії, – коли одна з наших дій автоматична (ведемо машину), а друга – свідома (розмовляємо по телефону), ми перебуваємо в полоні часткової уваги. Наш мозок не може робити дві справи одночасно, він виділяє короткі кванти часу й робить тільки одну дію. Ці кванти настільки короткі, що нам здається, ніби ми робимо щось паралельно. Це і є феномен безперервної часткової уваги: ​​коли ми повністю не занурюємося ні в одну справу. Результатом цього процесу є ментальне виснаження, коли ми більш не здатні генерувати й обробляти ніякі ідеї.

Рішення: йдемо від режиму «завжди на зв’язку». Якщо ви перебуваєте на початку свого кар’єрного шляху, то є заручниками месенджерів та інших засобів комунікації. Це відбувається з декількох причин: ви чекаєте на пропозицію, ви намагаєтеся підвищити свою цінність як безвідмовного працівника, ви чекаєте завдань від керівника і т. ін. Якщо ж ви досягли успіху і є керівником або власником бізнесу, у вас тка сама проблема: постійно бути на зв’язку.

Я досить довго використовувала такий підхід з огляду на природну особливість бути в трьох потоках інформації одночасно. Тепер я розумію, що це ілюзія, і ментальна втома накриває так сильно, що потрібні місяці для відновлення. Вам це потрібно? Думаю, ні!

Я виділяю блоки часу й планую активності. Перевіряю пошту 3-4 рази на день, виділяючи на це по 30 хвилин. Ще одним підходом є дві ранкові креативні години, коли я генерую ідеї з вимкненими повідомленнями пошти, месенджерів і дзвінків. У мене є дні без мітингів, коли я можу поринути в роботу. Ніколи не буде вдалого часу, щоб почати управляти своїм часом. Почніть робити це прямо сьогодні і це стане звичкою.

Проблема № 4: Горлечко пляшки

Ви починаєте аналізувати проєкт або проблему й чим більше заглиблюєтеся, тим більше взаємозв’язків знаходите. Це проблема невпорядкованості: безпосередньо сама інформація, ваші власні думки і асоціації, а також задачі, що пов’язані з проєктом або блокують його. Це відбувається, коли ви без упину думаєте знову й знову про одне й те ж, не можете прийняти рішення й рухатися далі. «Горлечко пляшки» – це серія ментальних зв’язків, які й створюють цю чергу в нашій свідомості.

Рішення: подумайте, що саме вас гальмує. Визначте задачу високого рівня, яку ви не вирішили, через що й виникли всі ці детальні завдання і думки. Я розкручую назад ланцюжок і задаю собі питання в техніці «П’ять Чому». На третю-четверту ітерацію я вже точно знаю, що мене блокує. Це можуть бути мої власні рішення й тоді я намагаюся їх прийняти, при цьому не претендуючи, щоб вони буди найзваженішими й найпродуманішими. Або це можуть бути рішення, які мають прийняти інші люди, тоді я фокусиюсь на тому, щоб стимулювати їх вирішити ці завдання.

Проблема № 5. Розсіяна увага

Ви починаєте свій робочий день з дороги на роботу. Поки ви їдете, повертаєте не туди, тому що тиждень тому ваша компанія переїхала в інший офіс. Заходите в офіс і намагаєтеся думати про плани на сьогодні і скласти у себе в голові той обсяг робіт, який вам потрібно зробити. Вас відволікають колеги в коридорі, і ви знову втрачаєте нитку роздумів, знову і знову повертаючись в ту точку, на якій закінчили обдумування. Нас оточує купа відволікаючих чинників, які «з’їдають» більшу частину нашої ментальної енергії.

Рішення: існують техніки активізації уваги. Перша з них – зробити задачу більш «терміновою» і «важливою». Це активізує фізіологічні процес, так звану «хімію страху», те ж саме ми відчуваємо, коли виступаємо публічно. Якщо ви налякані – ви більш зосереджені й уважні.

Друга техніка – це візуалізація результату. Уявіть, що робота вже зроблена й ви презентуєте її своїм колегам або, навпаки, приходите на колл з клієнтом непідготовленим. Мозок сприймає візуалізацію за чисту монету та дасть вам можливість сконцентруватися на задачі. Коли я пишу статті, я уявляю собі «сиру» роботу з купою помилок, яку хтось читає, і моя увага і зосередженість одразу ж  повертаються до мого завдання.

Ці п’ять проблем і є основними принципами роботи мозку. Ви можете прочитати сотні книжок про продуктивність і особисту ефективність, а також пройти тренінги про те, як уникнути ментальної та емоційної втоми, але ви витратите весь цей час даремно, якщо не зрозумієте головного.

Не ми привчаємо мозок робити так, як потрібно нам, а мозок диктує свої закони, і нам залишається вивчати самих себе і приймати їх!

Архивы